Зустріч із госпітальєром Тімом

 Війна...На жаль, це страшне слово сьогодні пронизує душу і серце кожного українця.
   З ним асоціюється біль, смуток, розпач, страх, розлука. Страшна ціна цієї війни: зруйновані міста, села, тисячі людей, які безвинно загинули, тисячі захисників, які віддали своє життя за рідну українську землю.
    Сотні матерів залишилися без синів, сотні жінок – без чоловіків, сотні дітей – без батьків.
   Але поруч із словом „війна” крокують й інші слова: мужність, хоробрість, сміливість, патріотизм, безстрашність,  боротьба  за незалежність, віра в Перемогу та щасливе майбутнє України.
   Разом із війною кожен українець усвідомив, якою безцінною є для нього рідна Батьківщина. Кожен українець мріє про те, щоб найменша частинка землі була звільнена від рашистських окупантів.
    Кожен українець прагне зробити хоча б якийсь малесенький крок до наближення Перемоги.
   Одні мужньо відстоюють нашу незалежність на лінії фронту, інші рятують поранених, ще хтось надає допомогу та підтримку цивільному населенню у зоні бойових дій.
   Надзвичайна відповідальність лягає на плечі тих, кому доводиться рятувати життя наших бійців, надавати їм першу допомогу при пораненнях. Саме таку місію поруч з іншими медиками, парамедиками здійснює добровольчий медичний батальйон „Госпітальєри”.  Їх мужність, хоробрість, відвага, сміливість не має меж. Адже кожну хвилину вони ризикують своїм життям, евакуюючи поранених українських воїнів із найгарячіших ділянок фронту.
   Вихованці Рівненського ліцею № 27 сьогодні мали нагоду зустрітися з одним із цих мужніх людей - госпітальєром Ігорем (позивний Тім). Який розповів про те, яке спорядження мають госпітальєри, які травми отримуюють військові, як швидко їх треба рятувати, вивозити із зони бойових дій, діставати з-під завалів людей (живих і нажаль - ні). Як допомагає їм придбаний в минулому році нами реанімобіль, який нажаль неодноразово потрапляв під обстріли. І зараз, коли Тім приїхав у відпустку, потрібно його знову відновлювати. 
Сьогодні упродовж дня стояла скринька на відновлення авто, і ми зібрали та вручили Ігореві 6188 грн., до цієї суми 2000 грн. ще додав учень 11-Б класу Дмитрук Дмитро.
    Щиро дякуємо Ігорю Тимчині, що він завітав до нашого закладу. Сподіваємося, це не остання зустріч з ним.
    Щиро віримо у Велику Перемогу українського народу! Дякуємо Богу і Збройним Силам України, що сьогодні маємо можливість навчатися, працювати, і хоча б інколи попри все отримувати позитивні емоції.