22 січня, у цей морозний, перерваний виттям тривоги день, «фіалками проростали» вірші Максима Кривцова у серцях рівнян.
Сьогодні Максимові виповнилося б 34 роки. Та жорстока війна забрала життя поета , а вірші й шана людська подарували безсмертя!
Учні 11- А класу Рівненського ліцею № 12 на майдані Незалежності вшанували світлу памʼять величного воїна Максима Кривцова. Рвучкий вітер намагався гортати сторінки збірки « Вірші із бійниці», але діти надійно тримали її у своїх руках, зачитували поезію - таку глибоку й близьку кожному, уважно роздивлялися чорно-білі, як воєнна дійсність, ілюстрації до книги.
«Моя кров вифарбує світ у новий червоний…» - писав Максим Кривцов.
Його кров, як і кров багатьох величних воїнів- героїв, «вифарбовує» нові цінності, загартовує молоде покоління , їхню любов до рідної землі, гідність, волю до життя.
Також у шкільній бібліотеці відбувся урок вдячності «А навесні розквітну я фіалками…» для учнів 8 – Б класу. Під час заходу звучала поезія Максима у виконанні Ірми Вітовської, друзів поета та пісні гурту «Yurcash».
Також до заходу долучилася директор ліцею Тетяна Луцюк, яка зачитала його вірш «Я ніколи не боявся стоматолога…».
На завершення бібліотекар Оксана Ткачук зачитала свій власний вірш «Пам’яті Далі», присвячений загиблому поету.
#Далі#МаксимКривцов#вірші_з_бійниці
