gototopgototop

Сьогодні:


Освіта м.Рівне

МОН України

МОН України
Освіта Рівненщини
МОН України
RMMK

РІРЦ

Info-centr

Info-centr

Children-hotline

Info-centr


Innovatyka-2019

Ukraine
Педпреса

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні204
mod_vvisit_counterВчора894
mod_vvisit_counterЗа тиждень204
mod_vvisit_counterПопередній тиждень9081
mod_vvisit_counterЗа місяць21591
mod_vvisit_counterПопередній місяць36245
mod_vvisit_counterЗагальна3058411

Зараз (20 хвилин назад): 9
Ваш IP: 3.233.219.101
,
Сьогодні: 2020-01-19 06:33

Анонс заходів управління освіти м.Рівне. В даному розділі Ви дізнаєтесь про події, які відбудуться протягом поточного тижня. Слідкуйте за подіями, щоб володіти інформацією з питань галузі освіти м.Рівного.

"Відкрити анонс заходів..."

 


Освіторія НУШ Рівного. Перші кроки до сертифікації

Добрі очі. Ласкава усмішка. Ніжний погляд. Велике щире серце. Справжній друг. Талановитий диригент. Сучасний митець. Креативний дизайнер. Професійний коуч…

Все це – про вчителя Нової української школи, учителя початкових класів.

Когорта освітян початкової школи охоплює чималу територію в нашому місті. Нас майже шістсот! І кожна – зі своєю історією життя, своїми бажаннями і планами, уподобаннями й поглядами, плюсами і мінусами.

Вже другий рік поспіль близько трьохсот учителів втілюють в життя ідеї Концепції НУШ, працюють за новим Стандартом і програмами. Досить часто в соціумі лунає запитання – чим же нова українська школа відрізняється від старої? Відповідь дуже проста: сьогодні діти навчаються не так, як вчилися їхні батьки і ми з вами. А щоб створити новий освітній простір для маленьких школяриків, захопити їх увагу новими підходами і стратегіями, сформувати у дітей необхідні навички сучасної людини ХХІ століття, вчителі наполегливо навчаються, незалежно від віку та вже здобутого досвіду. Адже світ дуже мінливий і освіта не встигає за ним.

Чи легко перелаштуватися до нового? Звісно, що нелегко. Але якщо поряд з тобою твої колеги – однодумці, люди, які самі не бояться помилятися, допомагають словом і ділом, створюють для вчителів ситуацію успіху – будь-які вершини підкорюються.

Неабияким випробування для вчителів стала пілотна сертифікація педагогічних працівників, яка стартувала у січні 2019 року. Що ж таке сертифікація?

Сертифікація – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника, що відбувається у кілька етапів. Мета сертифікації - віднайти найкращих провідників Нової української школи, агентів змін, що готові ділитися та поширювати сучасні методики навчання.

Участь у сертифікації добровільна, тому більшість учителів вирішили придивитися. Але п’ятеро найсміливіших зареєструвалися для проходження трьох випробувань: вивчення практичного досвіду учасників сертифікації, незалежного тестування та створення електронного портфоліо вчителя. Хто ж ці сміливці? Брега Ніна Іванівна, учитель початкових класів НВК №12, Мар’єва Олена Миколаївна, учитель початкових класів ЗОШ №3, Ткачук Альона Вікторівна, учитель початкових класів НВК «Колегіум», Федчук Ольга Володимирівна, учитель початкових класів РГГ та Крупко Наталія Миколаївна, учитель початкових класів НВК №14.

Що ж спонукало цих вчителів стати першими? Адже ці дівчата мають різний вік, різний педагогічний стаж. Наймолодша учасниця сертифікації, Крупко Наталія, пропрацювала у школі лише 4 роки. Насамперед - бажання завжди бути на хвилі, впевненість і віра в себе. І  рушійною силою було бажання щось змінити. Найперше – у собі. Усі вчителі успішно пройшли сертифікацію та отримали довгоочікувані сертифікати!

Отож, впевнена, що наступний рік пілотної сертифікації для вчителів нашого міста стане успішнішим за кількістю бажаючих. Успіхів і впевненості освіторії нашого міста!

Тетяна Пучко, заступник завідувача КУ «РММК»

 

Сертифікація довжиною у рік…

Грудень 2018 запамятався мені не лише приємним передчуттям Новорічних та Різдвяних свят. Освітяни дізналися про пілотну сертифікацію. Все і почалося саме у грудні, коли я вперше «приміряла» сертифікацію на себе. І коли сьогодні мене запитують, що було найскладнішим, я розумію, що саме момент прийняття рішення. Роздуми, сумніви, невпевненість змінювалися протилежними почуттями. І ці терези гойдало і гойдало. Найціннішим на цьому етапі була підтримка і віра у мене моїх рідних. І я зважилася.

А потім просто робота за планом: повторення теоретичних знань, застосування нових знань і технологій на практиці, пробна реєстрація, робота над створенням е-портфоліо, збір документів, реєстрація… Все, зворотнього шляху немає. (Він-то є, але соромно перед самою собою.)

Далі просто рутинна робота з класом, застосування нових технік, прийомів, діяльностей. Щось «пішло», а щось ні. Як багато інших вчителів, не знаю всього і не вмію все робити ідеально правильно. Але маю свої сильні сторони. На них і опираюся у роботі.

Пройшовши сертифікацію, відкрила несподівано для себе інші сильні сторони, зросла як вчитель.

За що б я поставила вищий бал у сертифікації? За команду експертів. Вони були позитивними, доброзичливими, компетентними.

А найнижчий - за питання ЗНО. Безумовно, їх потрібно доопрацювати. Переконана, що ЗНО-тест має передувати ознайомленню з практичним досвідом вчителя.

Якби могла звернутися до вчителів, то сказала б: обов’язково спробуйте! У своїй переважній більшості вчителі України справжні фахівці!

Брега Ніна Іванівна, учитель початкових класів НВК №12, м. Рівне

 

Перші ластівки сертифікації

«Перші ластівки сертифікації» - так тепер називають майже вісім сотень педагогів, що рік тому знайшли у собі сміливість прийняти участь у пілотному проекті щодо визначення кращих вчителів країни, рушійної сили реформи.

Дуже багато змін відбулося у школі з початком старту ключової реформи Міністерства освіти і науки України – НУШ – школа, до якої приємно ходити учням. Але, все ж таки, одна із ключових фігур у цій системі була і залишається – вчитель. І саме вчитель, що прийшов сертифікацію, своєю рішучістю, готовністю до змін, умінням виходити із зони комфорту, зможе реалізувати всі пункти плану реформи.

Я впевнена, що кожному вчителю це під силу, якщо не з першого, то з другого разу – точно.

Пройшовши цей шлях, з впевненістю, можу сказати, що через 3 роки (термін дії сертифікату) знову стану на цю стежку. Надіюся, що буде легше, бо шлях то вже знайомий.

Знаю, що на наступний рік ЦОЯО дає можливість педагогам сертифікуватися у двічі більшій кількості. Тому, шановні колеги, не вагайтеся, обовязково пробуйте здолати шлях сертифікації. Адже успіх находиться там, за «зоною комфорту» і потрібно всього лиш зробити крок й далі течія Вас підхопить і Ви переконаєтеся, що – «не такий страшний вовк, як його малюють».

Вчителі – це унікальна спільнота, у якій більшість підтримують один одного. Особисто мені підтримка найбільше потрібна була після останнього етапу сертифікації – ЗНО. Тому що у переліку запитань були такі, до яких і підготуватися – нереально. Оскільки, неможливо передбачити подібний їх зміст. А, нажаль, особливість людсьго мозку – звільняти місце для нової актуальної інформації. Тому хотілося б, щоб експерти, плануючи зміст запитань на наступні ЗНО, врахували профіль учасників. Щоб перевірити загальну обізнаність вчителів, на мою думку, більш актуальним будуть запитання, спрямовані на вміння критично та логічно мислити у тій чи іншій ситуації.

Ще хочу сказати, що успіх – не там, де легко, а там – де важко, але наполегливо… Вболіватиму за кожного, хто продовжить топтати цю стежину – сертифікації…

Федчук Ольга Володимирівна, учитель початкових класів РГГ

 

Моя сертифікація

Коли вперше почула про пілотування сертифікації вчителів, мабуть, як і більшість моїх коллег, відчула настороженість. Та, вважаючи себе людиною, що володіє основами медіаграмотності, одразу почала ґуґлити всю можливу інформацію з цього питання. Після аналізу отриманих даних моя настороженість поступово змінилася зацікавленістю.

Не скажу, що одразу побігла до адміністрації за підтримкою щодо участі в ній, але інтерес до цього процесу поволі зростав. Довго сумнівалася, маю таку вдачу, та все ж вирішила розпочати збір необхідної документації.

Ознайомилася з Положенням про сертифікацію, сформувала пакет документів і в останній день реєстрації (31 січня) відправила його Укрпоштою. Разом з відправленим пакетом остаточно вирішила для себе що зворотнього шляху не буде!!! Механізм під назвою «Моя сертифікація» запущено. Сьогодні мені навіть хочеться додати: «Ура!!!». Але на той момент в мене не було стільки оптимізму.

До 01 липня завантажила е-портфоліо, в якому оцінила власну педагогічну майстерність в анкеті для самооцінки педагога. Також вмістила в нього відеозапис уроку й електронну презентацію власного досвіду з інформацією про результативність своєї роботи та творчі доробки.

25 вересня отримала електронний лист про приїзд 30 вересня до нашого закладу експертної групи, що вивчатиме практичний досвід моєї роботи та мою професійну компетентність. Наступного дня експерт зв’язалася зі мною телефонічно для уточнення режимних моментів і вже тоді налаштувала мене на позитив.

Особливої підготовки не було, готувалася як щодня.

Мені пощастило поспілкуватися з дуже цікавими і шанованими людьми, думка яких була для мене важливою, це - експерти. Вони познайомилися з нашим класним колективом вже на ранковому колі та продовжили працювати в класі протягом трьох уроків. Взяли інтерв’ю в адміністрації, уточнили деякі моменти, незрозумілі до кінця для себе, у бесіді зі мною. Атмосфера була настільки позитивною, що абсолютно ніякого хвилювання не викликала. Експертний висновок мене приємно вразив.

31 жовтня я взяла участь у незалежному тестуванні. Власне, саме тестування нагадує те, яке складають випускники шкіл.

Частина питань були цілком очікувані. Це були питання з психології, викладацьких методик, законодавства — те, з чим працюємо кожного дня. Були запитання й непередбачувані — на загальний розвиток. Три години напруженої праці промайнули як одна мить.

Особисто мені часу ледь вистачило, адже відповіді слід було добре обдумувати, особливо ті, що стосувалися загальних знань. Тому деякі відповіді вибиралися поспіхом. Також я б додала й технічні зауваження. Це стосується розміру шрифту, якості фотозображень. Окрім того, завдання та відповіді з української мови (і не лише) були на різних сторінках. Доводилося постійно гортати зошит.

Напруга була досить великою. На цьому етапі мені особисто в нагоді стали і питний режим, і гімнастика для очей, і кінезіологічні вправи.

Все позаду. Пишаюся, що моя кількість балів значно вища від граничної, яку необхідно було набрати для успішного проходження сертифікації. Не скажу, що вся процедура сертифікації мене обтяжила. Проте, впродовж року було відчуття приналежності до чогось особливого, надважливого. Хоча, як завжди, це лише один з етапів моєї улюбленої роботи. Адже, це лише початок становлення НУШ.

Процедура примусила мене переглянути свої погляди на власний розвиток, зміцнила мою самооцінку, дала можливість зрозуміти, що рухаюся у правильному напрямку. Вона є гарною новацією. Коли твою роботу оцінюють незалежні експерти, ніякі сумніви не виникають про твою професійну компетентність. Тому сертифікація є чудовою альтернативою атестації. Окрім того, вона є інструментом і матеріальної мотивації кращих педагогів.

Тому, шановні колеги, не вагайтеся в жодному разі. Долучайтеся до агентів змін, що готові підтримувати НУШ, ділитися методиками, поширювати кращі практики.

Мар′єва Олена Миколаївна, учитель початкових класів ЗОШ № 3

 

Роздуми про сертифікацію

Рік тому моє ставлення до сертифікації педагогічних працівників було не просто нейтральним, а навіть негативним: знову якісь незрозумілі досліди над учителем… для чого це все…хто ж захоче проходити цю сертифікацію…

Але в останній тиждень реєстрації, отримавши деякі роз’яснення про процедуру та запевнення про підтримку від колег, адміністрації школи, своєї сім’ї, я все-таки вирішила спробувати свої сили.

Якщо описати одним словом увесь період сертифікації, то я б назвала його «очікування». І це все ж найтяжче в усій процедурі. Спочатку очікувала експертів, які мали вивчати мій досвід. Цей етап розтягнувся з квітня аж до жовтня. Турбували думки: чи можливо показати достатньо за один день, чи вдасться все заплановане реалізувати, з яким настроєм приїдуть експерти та на що будуть звертати увагу. Адже, зрозуміло, що тут присутній людський фактор, а отже можуть бути різні шляхи розвитку подій. На щастя, мене відвідали прекрасні люди, які хотіли побачити мої сильні сторони, а не шукати недоліки.

Для мене оцінка експертів була і залишається вагомішою за бал ЗНО, адже це перевірка безпосередньо мої роботи, моїх стосунків з учнями та батьками. Це не можна вивчити, просто запам’ятати, законспектувати, перечитати. Вчитель або показує свою системну роботу в класі, або ж ні. Репетиції заборонені, та й навряд чи можливі з дітьми початкових класів. Це відразу було б помітно… Отож, після експертів я була абсолютно щаслива (можливо ще й через те, що свою оцінку бачиш відразу). Чомусь на 100% була впевнена, що тести ЗНО складу точно. А далі знову очікування… Очікування тестів…результатів…порогових балів…сертифікату.

Багато вчителів писали про надскладні питання тесту. Я тут не зовсім погоджуюсь: були і легкі, і складні, і на логіку… Все ж не можна робити ЗНО елементарним, надто простим. Адже (як каже завжди мені моя мама) вчитель має знати все про щось і щось про все. Так, ми повинні бути «універсальними солдатами», бо ми працюємо з такими різними, універсальними учнями. Вчитель або розвивається, змінюється, вчиться, або починає від своїх учнів.

Наступного року для учасників сертифікації обіцяють деякі зміни: спочатку ЗНО і відразу будуть повідомляти результати. Хто складе тести зможе чекати на експертів. Переконана, що це дуже правильне нововведення. Бо очікування для учасників таке важке!

Чи проходила б я ще раз сертифікацію? Так, безперечно. Це безцінний досвід, це величезна підтримка, це чудовий стимул для вдосконалення. Я щаслива, що змогла (хоч і в останній день реєстрації) стрибнути до цього потяга.

Козачук Альона Вікторівна, вчитель початкових класів Рівненського НВК «Колегіум»

 

Бути вчителем, значить – навчатися впродовж життя

Бути педагогом — означає вчитися та самовдосконалюватися впродовж життя, постійно бути у пошуку нового й цікавого. Саме тому я наважилась долучитися до пілотної сертифікації вчителів початкових класів: оцінити, проаналізувати сильні та слабкі сторони своєї діяльності.

Цей рік був нелегким, адже всі етапи вимагали тривалої підготовки. Найважчим для мене був етап створення е-портфоліо. Тривалий час міркувала, як саме подати матеріали до сертифікації, адже закладався фундамент, за яким мене мали перевіряти.

Вивчення практичного досвіду виявився найбільш комфортним і продуктивним етапом. Незважаючи на хвилювання, я отримала задоволення від спілкування з експертами та зрозуміла, що неважливо, скільки досвіду за плечима, головне — віра в себе! Як казав Х.Колумб: “Ти ніколи не перепливеш океан, якщо боятимешся втратити берег із виду”. Цей вислів став для мене девізом під час проходження сертифікації.

Хочу побажати майбутнім учасникам: сприймайте сертифікацію як “вчительський квест”, у якому всі Ваші дії є сходинками до успіху!

Крупко Наталія Миколаївна, учитель початкових класів НВК № 14


Освіторія НУШ Рівного. Перші кроки до сертифікації Normal 0 21 false false false RU X-NONE X-NONE